пʼятниця, 13 квітня 2012 р.

Микола Вороний


Блакитна Панна

Має крилами Весна
 Запашна,
 Лине вся в прозорих шатах,                          
 У серпанках і блаватах...
 Сяє усміхом примар
 З-поза хмар,
 Попелястих, пелехатих.

 Ось вона вже крізь блакить
 Майорить,
 Довгожданна, нездоланна...
 Ось вона — Блакитна Панна!..
  Гори, гай, луги, поля —
  Вся земля
  Їй виспівує: «Осанна!»

 А вона, як мрія сну
 Чарівна,
 Сяє вродою святою,
 Неземною чистотою,
 Сміючись на пелюстках,
 На квітках
 Променистою росою.

 І уже в душі моїй
 В сяйві мрій
 В’ються хмелем арабески,
 Миготять камеї, фрески,
 Гомонять-бринять пісні
 Голосні
 І сплітаються в гротески.

 1912

Немає коментарів:

Дописати коментар